На войне жизнь устроена просто, как фишка ляжет. А как она ляжет никто не знает наперёд.
Поэтому когда кто то очень самоуверено начинает любую войну это как правило характеризует человека как неадекватно рискованного.
Причины:
2.Если кто то начинает войну другой стороне ничего иного не остаётся кроме как защищаться, а всё остальное демагогия.
3.После любого убийства любой диалог прекращается с убийцей или инициатором убийства на долго или очень долго.
Есть несколько репортажей с зоны боевых действий которые хорошо характеризуют эту ситуацию:
Роман Сініцин
Є у нас одні підшефні понтонщики. Мости, переправи, інженерка...
Ми їх одягали, взували, зігрівали. Далі з їх слів. Перебазовувались в зоні АТО на нове місце дислокації. Довга колона, спереду запустили УАЗ з розвідкою. На якомусь перехресті розвідка вилетіла на два танка і чотири бетера кацапів. Тупо в лоб. Понтонщики висипали з машини і зайняли оборону, хоча всім було ясно, що шансів нуль, роздовбають за кілька хвилин. Аж тут з зеленки хтось почав в упор лупити кацапів гранатометами. Швиденько підбили танк, бетер, якісно і непоправно покосили десант з бетерів. Москалі кинули техніку і відступили, а з зеленки вийшов... Ні не супермен і не взвод спецназу... Вісім чоловік з зеленки вийшли. 8! Розвідка однієї з десантних бригад, пацани у вільному плаванні лісами тиняються. Як не дивно, голі і босі. Понтонщики повіддавали їм все що було: якихось пару коліматорів, снарягу. Набрали нас, попросили допомогти підрозділу, який по суті врятував їм життя. Ми вже почали допомагати... Нічна оптика, зв'язок, снаряга.